Світовий гуру в галузі мікології. Цей американський вчений присвятив усе своє життя дослідженню властивостей грибів. Відкриття, які він зробив, є орієнтиром для тих, хто зацікавлений у прийомі цих речовин. Його тести, які значною мірою базуються на відстеженні важливості грибів у різних культурах. Пол Стаметс не лише довів їхній цілющий вплив, але й висунув теорію, що гриби можуть врятувати нашу планету, яка дедалі більше потерпає від забруднення.
Біографічна довідка Павла Стамця
Пол Стаметс народився в Салемі, штат Огайо, в 1955 році. У дитинстві та підлітковому віці він був дуже потайливим і мав проблеми у спілкуванні з однолітками. В основному це було пов'язано з тим, що він багато заїкався. Натомість його соціальна відчуженість змусила його дуже заглибитися в навчання. Найбільший талант Павла був у природничих науках. Він проводив довгі години в лабораторії, облаштованій у підвалі свого будинку. Роками пізніше вчений жартував, що через заїкання часто змушував його спрямовувати погляд на землю, тобто на те місце, де вони ростуть гриби.
Ще будучи підлітком, Стамець вперше спробував гриби, які його так зачарували. Ефекти, які він помітив у собі, були просто дивовижними. Відтоді можна сказати, що гриби повністю захопили його, і він повністю присвятив себе вивченню їхніх властивостей.
Наукова діяльність Павла Стамця
Особистий досвід і захоплення наукою сильно вплинули на кар'єрний шлях Пола. Незабаром після закінчення університету юнак заснував компанію Fungi Perfecti. Її бізнес зосереджений на вирощуванні та продажу різних видів грибів. Залежно від своїх характеристик, вони призначені для безпосереднього споживання або як кулінарний супровід. Діяльність Стаметса також включає в себе просвітницьку роботу про рослину, якій він присвятив своє життя. Серед іншого, в інтернеті можна знайти його виступ на конференції TED Med, під час якого він розповідає про те, як гриби вилікували рак його матері.
Його новаторські дослідження призвели до отримання численних патентів і відкриття кількох нових видів псилоцибінові гриби. Павло продовжує професійну діяльність і обіцяє подальші революційні відкриття. Він написав кілька книг, які закладають основи мікології. Найважливіші з них, досі не перекладені польською мовою, - це такі, як: "Псилоцибінові гриби світу", "Біг міцелію" та "Вирощування делікатесних та лікарських грибів".
Джерела: