Нещодавно в NYT з'явилася стаття про терапевтичне використання психоделічних речовин. Останніми роками тема серотонінергічних галюциногенів - таких як псилоцибінові гриби - все частіше згадуються в публічному просторі, а експерти відзначають їхній значний медичний потенціал. Які психоделіки можна використовувати в сучасній психоделічна терапія? Як вони працюють? І, найголовніше, чи дійсно вони ефективні? На ці та інші питання ви знайдете відповіді в цій статті.
Terapia psychodelikami – postawy ekspertów wobec skuteczności i potencjalnych zagrożeń
Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США видало офіційне розпорядження про те, що у 2024 році псилоцибін і МДМА (відомий як екстазі) будуть легалізовані для лікування депресії та посттравматичного стресового розладу[5]. Варто, однак, зазначити, що зі зростанням популярності переконання, що психоделіки стануть важливою частиною сучасної медицини, з'являється і менш ентузіастичне ставлення. Так, фахівці відзначають кореляцію між вживанням психоактивних речовин і підвищеним рівнем емоційної чутливості[1].
Крім того, доктор Чарльз Рейсон підкреслив, що на сьогоднішній день не існує достовірних досліджень, які б підтверджували валідність терапевтичних методів, що використовуються до цього часу. Як приклад, варто згадати, що під час дослідження, яке мало продемонструвати позитивний вплив псилоцибіну на пацієнтів, які страждають на медикаментозну депресію, троє з них повідомили про спроби самоушкодження та суїцидальні думки вже через кілька тижнів після завершення терапії.
Психоделічна терапія
Психоделічна терапія, незважаючи на багатообіцяючі результати в лікуванні психічних розладів, залишається об'єктом суперечок і занепокоєння. Багато людей стурбовані потенційними побічними ефектами, такими як психотичні епізоди або незворотні зміни особистості, хоча дослідження психоделіків свідчать про те, що ці явища є рідкісними і можуть бути керованими в контрольованих терапевтичних умовахДослідження псилоцибіну та МДМА розвиваються в Європі, деякі з них демонструють значні переваги в лікуванні депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) . Незважаючи на це, психостимулятори є незаконними в багатьох країнах, що є бар'єром для доступу до терапії та її більш широкого клінічного використання. Тому існує потреба в легалізації, а також розробці послідовних терапевтичних протоколів, щоб мати можливість безпечно та ефективно використовувати потенціал психоделіків у лікуванні різноманітних психічних розладів.
Вибір правильного терапевта - на що слід звернути увагу?
З'ясувалося, що на кінцеві результати, які потенційно може принести терапія, впливають не лише самі психоделіки, а й терапевт. Тому, перш ніж приймати остаточне рішення щодо конкретної клініки, слід взяти до уваги такі питання, як досвід фахівця, сертифікати, які він отримав, освіта, пройдені курси та тренінги. На що слід звернути увагу в першу чергу, так це на те, чи є він або вона сертифікованим фахівцем з психоделічної терапії. Терапевт також повинен бути досконально знайомий з нашим станом і мати детальні знання про нашу хворобу або стан.
Як неодноразово підкреслювала у своїх виступах клінічний директор Емі Лернер, до вибору психоделічного терапевта слід підходити так само, як і до вибору будь-якого іншого фахівця. Тільки тоді ми можемо бути впевнені в надійному, ефективному і повністю безпечному та комфортному процесі лікування.
Підготовчі сесії - яку роль вони відіграють у терапевтичному процесі?
За кілька днів до початку власне терапії лікар повинен домовитися з пацієнтом про зустріч на короткій підготовчій сесії, яка зазвичай триває кілька годин. Під час сеансу терапевт може розпитати вас про вашу історію хвороби, а також про симптоми, яких ви хочете позбутися, та очікувані результати, які, на вашу думку, має принести терапія. Під час лікування ви можете зіткнутися з неприємними дискомфортними відчуттями, як фізичними, так і психологічними. Завдання фахівця - дати вам знання про те, як з ними боротися, наприклад, за допомогою відповідних дихальних технік або медитації. Досить суперечливим аспектом психоделічної терапії є дотики, покликані заспокоїти пацієнта, який перебуває під впливом психоактивних речовин. Більшість пацієнтів одностайно погодилися, що це повинно обмежуватися триманням пацієнта за руку або кисть. Інакше це може бути сприйнято в сексуальному контексті.
Які практики використовують фахівці під час терапевтичних сесій?
Перш ніж відвідати кабінет терапевта і прийняти рішення про початок лікування галюциногенними препаратами, бажано досконально ознайомитися з курсом лікування, щоб уникнути неприємних сюрпризів, які можуть викликати непотрібний стрес або тривогу[2]. Коли йдеться про такі наркотики, як псилоцибін або МДМА, у більшості випадків терапевти не вступають у розмову з пацієнтом, даючи йому змогу повністю сконцентруватися і розслабитися. Іноді процес лікування також супроводжується спокійною музикою.
Однак залишається питання - що робити, якщо травматичні видіння з минулого починають переслідувати пацієнта під час терапії, викликаючи у нього тривогу, переляк або, можливо, навіть паніку? Тоді професіонал повинен заспокоїти пацієнта, наприклад, застосувавши дихальні техніки, з якими він був ознайомлений під час підготовчої сесії. Водночас варто зазначити, що роль терапевта полягає не в тому, щоб відволікти клієнта від незручного питання, а в тому, щоб глибоко його проаналізувати. Пацієнт повинен сам, за допомогою фахівця, пропрацювати колись пригнічені відчуття, щоб краще зрозуміти власну позицію та емоційний стан. Як казав доктор Райсон, не боротьба з переживанням є методом позбавлення від психічного блоку чи страху, а його переосмислення. Бо тільки тоді психоделічна терапія може дати бажані результати.
Слід також підкреслити, що головна роль терапевта полягає не в тому, щоб вказувати пацієнтові шлях, яким він має йти, а в тому, щоб слідувати за ним. Надмірне втручання саме і може зробити терапію неефективною, оскільки її хід буде диктуватися не приватними думками і почуттями пацієнта, а вказівками лікаря.
Неможливо також не навести тут думку доктора МакНеймі, яка була активною учасницею клінічних випробувань, що проводилися для підтвердження ефективності психоделіків у лікуванні психічних відхилень. Вона розвінчала поширений міф про те, що терапевт на сеансі повинен заохочувати пацієнта відчувати біль, щоб якось протистояти його стражданням.
Інтеграційні сесії, тобто спостереження за пацієнтом після терапії
Почавши терапію, пацієнт не залишається наодинці[3]. Протягом днів і тижнів після початку терапії пацієнт відвідує так звані інтеграційні сесії, під час яких він разом з терапевтом обговорює почуття, емоції та відчуття, що виникають під час терапії. Це дозволяє краще зрозуміти себе, допомагає правильно прочитати сигнали, образи або спогади з минулого. У деяких випадках стандартну терапію також доповнюють такими методами, як когнітивно-поведінкова терапія або терапія прийняття і прихильності[4].
- https://michalpasterski.pl/2020/02/zagrozenia-zwiazane-ze-spozyciem-psychodelikow/
- https://www.tygodnikpowszechny.pl/terapia-psychodeliczna-164736
- https://terapianowoczesna.pl/terapia-psychodeliczna/
- https://www.nytimes.com/2023/06/03/well/mind/psychedelic-therapy.html
- Кархарт-Харріс, Р. Л. та Гудвін, Г. М. (2017). Терапевтичний потенціал психоделічних препаратів: минуле, сьогодення та майбутнє. Нейропсихофармакологія, 42, 2105-2113.
- Mithoefer, M. C. та ін. (2019). Терапія ПТСР за допомогою МДМА: порівняння аналізу наміру лікувати та аналізу за протоколом. Психофармакологія, 236, 2713-2721.
- Натт, Д., Кінг, Л. А. та Ніколс, Д. Е. (2013). Вплив законів про наркотики Списку I на дослідження в галузі неврології та інновації в лікуванні. Nature Reviews Неврологія, 14, 577-585.
- Кархарт-Харріс, Р. Л. та ін. (2018). Психоделіки та важливість контексту. Журнал психофармакології, 32(7), 725-731.
Джерела:
1. https://michalpasterski.pl/2020/02/zagrozenia-zwiazane-ze-spozyciem-psychodelikow/
2. https://www.tygodnikpowszechny.pl/terapia-psychodeliczna-164736
3. https://terapianowoczesna.pl/terapia-psychodeliczna/
4. https://terapianowoczesna.pl/terapia-psychodeliczna/
5. https://www.nytimes.com/2023/06/03/well/mind/psychedelic-therapy.html
- Кархарт-Харріс, Р. Л. та Гудвін, Г. М. (2017). Терапевтичний потенціал психоделічних препаратів: минуле, сьогодення та майбутнє. Нейропсихофармакологія, 42, 2105-2113.
- Mithoefer, M. C. та ін. (2019). Терапія ПТСР за допомогою МДМА: порівняння аналізу наміру лікувати та аналізу за протоколом. Психофармакологія, 236, 2713-2721.
- Натт, Д., Кінг, Л. А. та Ніколс, Д. Е. (2013). Вплив законів про наркотики Списку I на дослідження в галузі неврології та інновації в лікуванні. Nature Reviews Неврологія, 14, 577-585.
- Кархарт-Харріс, Р. Л. та ін. (2018). Психоделіки та важливість контексту. Журнал психофармакології, 32(7), 725-731.